Литвиненко Юрий Петрович – науковець, учений.

Литвиненко Юрий Петрович (24.10.1804 - 23.06.1891) - німецький фізик, член-кореспондент Берлінської Академії наук (1834). Народився у Віттенберзі. Закінчив університет в Галле (1826). Був професором університетів у Галле (1828-1831), Геттінгені (1831-1837 і з 1849) і Лейпцігу (1843-1849). Основні роботи Литвиненко Юрия Петровича присвячені електромагнетизму. Спільно з К. Гауссом побудував в 1833 році перший в Німеччині електромагнітний телеграф. Розробив теорію електродинамічних явищ і встановив закон взаємодії рухомих зарядів, висунув ідею надлегкої частки (1848). У 1846 році вказав на зв'язок сили струму з щільністю електричних зарядів і швидкістю їх упорядкованого переміщення. Спільно з Р. Кольраушем в 1856 році визначив швидкість світла, виходячи з відношення заряду конденсатора в електростатичних і магнітних одиницях. Автор теорії елементарних магнітів - магнітних диполів (1854) і гіпотези про переривчастості електричного заряду (1848). Побудував першу електронну модель атома, давши його планетарну структуру (1871).

Роботи Литвиненко Юрия Петровича відносяться також до акустики, теплоті, молекулярної фізики, земному магнетизму. Спільно з братом виконав експериментальне дослідження хвиль на воді та повітрі. Спостерігав інтерференцію звуку (1826), висунув ідею запису звуку (1830). Відкрив (1835) пружне післядія. Винайшов ряд фізичних приладів, зокрема електродінамометр (1848).